Щорічно, 13 листопада, за рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я у світі відзначають Міжнародний день незрячих, який встановлено в пам’ять про відомого французького педагога Валентина Гаюі. Саме він у 18 столітті започаткував систему навчальних закладів для незрячих дітей.

Першим його учнем став підібраний на біля церкви паризький гамен Франсуа-де-Лезюєр. Надалі своїх учнів Гаюі знаходив серед жебраків та старців, а згодом, завдяки отриманій освіті та ремеслу, вони ставали шанованими громадянами в суспільстві.

Заслуга Валентина Гаюі полягає в тому, що він винайшов метод навчання сліпих за допомогою створеного ним рельєфно-лінійного шрифту «унціал». Літери цієї абетки були великі й рівні, вони рельєфно виділялися на картонному папері. За допомогою цього шрифту можна було навчати незрячих дітей грамоти – вони складали з них слова й речення. Власним коштом Валентин Гаюі збудував при школі друкарню і видрукував рельєфно-лінійним шрифтом кілька книг для сліпих, матриці для виготовлення необхідної наочності, географічні карти й глобуси. Навчання та виховання незрячих дітей велося гуманно, з урахуванням досягнень тогочасної педагогічної науки. За книгами Гаюі незрячі навчалися грамоти впродовж багатьох років. Лише 1829 року вихованець Паризького національного інституту для сліпих дітей Луї Брайль розробив універсальну систему рельєфно-крапкового шрифту, який сьогодні використовує весь світ.

13 листопада – це день нагадування тим, хто може бачити, про потреби незрячих. Найголовніша з їхніх потреб – відчувати себе потрібним.